Настав час Істини
Отець Андреа Д'Асканіо - засновник Руху Біла Армія Божої Матері, організації, метою якої є захист зачатого життя, а також формація дітей молодшого віку. Рішенням Конгрегації по питаннях Віровчення (Департамент римської Курії), йому було заборонено продовжувати діяльність по духовній підтримці вищезазначеного руху. Біла Армія продовжує зберігати цінності, підтримані свого часу нині покійним архієпископом Аквіли, монсеньором Маріо Перессін, а також багатьма іншими єпископами.
Члени Міжнародного комітету, створеного на підтримку отця Андреа Д'Асканіо (як і Руху Біла Армія) у вісьмох країнах світу, даремно зверталися в інстанції, аби з'ясувати справжні причини, які лежать в основі цього рішення.
Зіткнувшись з наполегливим мовчанням та враховуючи наявність документів, що стали повсюдно доступні, члени комітету вирішили використати цю документацію, аби служіння отця Андреа зберегло свою цінність в серцях і розумах тих людей, для кого він був доброчинцем.
Вони хочуть це зробити, як вдячність Богові за те, що Він дозволив покірному брату з ордену Капуцинів стати місіонером любові, яку Ісус і Марія відчувають до наймолодших дітей, котрі і на сьогодні потерпають з приводу найрізноманітніших форм фізичного та морального насильства.
Затвердження і розвиток Руху
Рух Біла Армія Божої Матері виник і розвивався в Аквілі. Діяльність Руху була підтримана та затверджена покійним архієпископом, його преосвященством монсеньором Маріо Перессін. Подальше цей Рух поширювався, та за згодою місцевих єпископів, почав здійснювати свою роботу в багатьох дієцезіях у всьому світі.
Ким є отець Андреа Д'Асканіо?
Народився 15 лютого 1935 року, висвячений на священика 25 березня 1962 р. Отримав магістерську наукову ступень з літератури і філософії, а також ліценціат з теології.
Основою його діяльності є молитва, і у такому дусі він контактує зі своїм оточенням. Він передає цей дух людям, що оточують його. Фундаментом його духовного керівництва є Присвячення себе Богу Отцю через Марію, щоденне прийняття Святого Причастя, молитва Розарію; щотижнева сповідь, або, саме більше, десять днів. Плодами такого безпосереднього апостольства молитви стають християнські сім'ї і покликання, що зростають усередині Білої Армії.
В 1973 року - з благословення і за згодою настоятелів та за дорученням духовних наставників - святого отця Піо з П’єтрельчини і слуги Божого отця Піо Деллеп’яне з ордена Малих Братів - отець Андреа заснував Білу Армію Божої Матері. В рамках цієї організації проводив різноманітну діяльність, яку коротко можна підсумувати в наступних пунктах:
- Присвячення дітей Богу Отцю Небесному в дусі об’явлень Фатімських ("Діти врятують світ!" - багато разів повторював о. Піо з П’єтрельчини). На сьогодні у всьому світі Богові Отцю присвятило себе більше двох мільйонів дітей.
- Вогнища молитви дітей.
- Підготовка дітей до Першого Святого Причастя на початку свідомого життя.
- Організація спеціальної аудієнції для 10000 дітей Білої Армії. Папа Іван Павло II надав дітям аудієнції у ватиканському Залі Нерві в 1989: то була перша в історії аудієнція, надана такій великій кількості дітей;
- Виконання першого у світі похорону дітей, убитих через аборт, на кладовищі в Аквілі. Установка на кладовищах в багатьох країнах світу фігури Марії Матері Втрачених Дітей. Статуя виникла за його ініціативою і стала символом захисників ненародженого життя. Можна її зустріти в країнах, в яких вчиняються похорони ненароджених дітей;
- Організація (вже від 1989 р.,- відразу після падіння комунізму) паломництва Статуї Матері Божої Фатимської країнами Східної Європи (Болгарія, Румунія, Польща, Україна, Росія, Білорусь).
- Установа відділення Ордена Капуцинів (Implantatio Ordinis) в Румунії, що заклала основи нинішньої «Кустодії» в Румунії з 49 братами, 29 з яких - священики;
- Знаходження в Онесті (Румунія) земельної ділянки для споруди Екуменічного Будинку, урочисто відкритого в 1995 році.
- Таємне перевезення через залізну завісу повного обладнання для 7 радіопередавачів і отримання від уряду Москви – посередництвом Монсеньора Антоніні, радіочастоти для мовлення на всю Росію. Завдяки тому було створено сучасне московське "Радіо Марія".
- Реалізації кінематографічних інтерв'ю зі священиками і мирянами, дійсними мучениками наших днів, що пережили жах таборів і в'язниць при комуністичному режимі.
- Надання допомоги при споруді великого храму в місті Запоріжжя (Україна), що є першою святинею, присвяченою Богові Отцю.
- Відновлення зруйнованого храму святого Петра в Ассерджі (Аквіла). Церкві, яка стала руїною, перетвореною в загін для худоби, повернено гідність та достоїнство святого місця.
-Відновлення комплексу Santa Maria delle Buone Novelle в Аквілі, що включає храм, будинок священика, площу і прилеглу дорогу.
- Поширення послання, яке Бог Отець передав матері Євгенії Равазіо. Це послання було визнане Церквою як автентичне, стало переведене і опубліковано на 25 мовах.
- Організація нічних молитовних чувань з 6 на 7 число кожного місяця во славу Бога Отця. Ці чування відбуваються в багатьох місцях у всьому світі.
- Лекції і проповіді про Особу Бога Отця під час з'їздів, зустрічей, лекцій і духовних реколекцій в Італії та за її кордоном.
- Публікація періодичних видань ("Leonessa e il suo Santo ", що видається вже 47-ой рік; "Вогнища Молитви Білої Армії", "Бог є Отцем"), багаточисельних книжок, присвячених духовній тематиці, та стислі життєписи святих.
Більше інформації про особу і діяльність отця Андреа Д'Асканіо можна отримати на Інтернет -сторінці:
http://www.armatabianca.org/padre-andrea-dascanio.php
Як же це сталося , що цей духовний син святого отця Піо з П’єтрельчини і слуги Божого отця Піо Деллеп’яне, до якого прислухався сам Папа Іван Павло II, надавши Білій Армії найбільшої аудієнції в історії, на якій були присутні лише діти; цей пастир, який зреалізував так багато справ в Італії і у всьому світі... несподівано став підсудним на цілій серії процесів, в ході яких він був звинувачений у всіляких гріхах?
Подивимось ретельніше на походження і наслідки тих же процесів, щоб зробити висновки, які дадуть відповідь на поставлене вище питання.
Розташуємо процеси в хронологічному порядку:
-
Перший церковний процес в Конгрегації Доктрини Віри (1998—2002рр)
-
Перший і другий карні процеси (1999- 2003 та 2004-2006)
-
Цивільний процес 2000-2004
-
Другий церковний процес 2003-2005
1. Перший церковний процес в Конгрегації Доктрини Віри (1998-2002)
У травні 1998 року Його Високопреосвященство Монс. Перессін закінчив свою діяльність на посту єпископа Аквіли, а 6 червня того ж року цю кафедру очолив Його Високопреосвященство Монс. Джузеппе Молінарі.
9 червня, через три дні після свого призначення, він викликав до курії отця Андреа Д'Асканіо, аби повідомити про процес, збуджений проти нього Конгрегацією Віровчення. Цей процес був ініційований єпископом Молінарі ще в 1996 р., під час його перебування в Аквілі у якості єпископа-коад’ютора, причому єпископ-ординарій не був про це проінформований. Цей процес, на якому висувалось 9 важких обвинувачень, закінчився 16 квітня 2002 року виголошенням вироку, який ми і наводимо:
Судді, що підписалися нижче, сьогодні, 16 квітня 2002 р., винесли наступну ухвалу щодо кожного з 9 пунктів звинувачень (див. ККП ст. 1614):
-
Схиляти до гріху відповідно канону 1387 ККП (...) Суд виправдовує обвинуваченого
-
Виправдання співвинної особи за гріх проти шостої заповіді Декалогу (...). Суд виправдує обвинуваченого, оскільки він не скоїв закиданих йому злочинів.
-
Порушення Таємниці сповіді, відповідно канону 1388§1 (.) Суд постановляє, що матеріали справи не містять доказів навіть непрямого порушення таємниці сповіді і, тому, виправдовує обвинуваченого.
-
Єресь (…) Суд виправдовує та знімає з підсудного звинувачення в єресі.
-
Прилюдне підбурювання до протистояння Церкві і Святому Отцю, відповідно канону 1369ККП (…) Суд знімає з підсудного звинувачення у зв'язку з відсутністю складу злочину.
-
Зовнішні гріхи проти 6 заповіді та виникаючі з них негативні наслідки (...) Суд виправдовує звинуваченого у зв'язку з відсутністю складу злочину.
-
Здійснення Таїнств, в тому числі Євхаристії, в неналежних для цього місцях (...). Обвинувачений виправданий.
-
Брехня і наговори особливої важкості на шкоду вірних, (...) Суд виправдує обвинуваченого, оскільки закидані йому факти не мали місця.
- Заробітна і комерційна діяльність (...). Суд виправдує о. Андрея Д’Асканіо з обвинувачень, що стосуються цієї провинності, оскільки ті факти не мали місця.
27 вересня 2002 опубліковано обґрунтоване роз'яснення причин, завдяки яким о. Андреа був виправданий на суді і дано зрозуміти, що тезу “зговору” судді прийняли та визнали за допустиму.
Ось деякі фрагменти вироку, який обґрунтовує головні причини, які дозволили підтвердити, що отець Андреа невинний, а також визнали допустимість тези про “зговір”, який був замислений проти нього.
Сьогодні, 16 квітня 2002, Апостольський Суд Конгрегації Доктрини Віри , скликаний згідно із каноном 1609 ККП, розглянув і вирішив наступне (...)
-
Даний судовий процес формально розпочався з призначення і приведення до присяги членів Трибуналу (26 травня 1998). Проте, Конгрегація Доктрини Віри займалася цією справою від листопада 1996 р., коли, враховуючи серйозність і численність звинувачень, висунутих проти отця Андреа Д'Асканіо, суд прийняв декілька "попередніх" рішень відносно нього; втім, ці рішення не стосувались безпосередньо отця Андреа Д'Асканіо (...) Відповідно рішенню органу, уповноваженого до ведення кримінальної справи (влада “адміністративна ” Конгрегації Доктрини Віри),почати судовий процес рекомендовано Преподобному раднику Юстиції з представлення наклепницького листа. Здається, що цей Трибунал повинен був лише «підтвердити» у судовому порядку вищезгадані обвинувачення ,яким було важко заперечувати, а потім застосувати відповідні санкції до отця Андреа.
Проте, реальність виявилася дуже далекою від попередніх міркувань. Конгрегація Доктрини Віри, наказуючи застосування запобіжних заходів, на практиці, вже від самого початку вислуховувала лише обвинувачів. За їх вірогідність ручався Архієпископ – коад’ютор Аквілі Джузеппе Молінарі, котрий приятелював з головними обвинувачами, а через них, також і з рештою.
Трибунал – визнаючи право обвинуваченого на захист (...) вислухав спочатку отця Андреа Д'Асканіо, (...), який (…) представив обширну документацію, (включаючи список багато численних свідків, готових виступити на його захист), на доказ, що він є жертвою змови, з боку обвинувачів за співучастю інших осіб, в деяких випадках ненавмисною. Матеріали захисту представив Конгрегації Доктрини Віри головним чином J.E. єпископ Маріо Перессін, у той час архієпископ Аквіли (...), однак J.E. єпископ Джузеппе Молінарі їх не уважив (...).
У дійсності, була взята до уваги лише частина попереднього розслідування, що стосується "звинувачення" (див. Матеріали процесу № 15). Натомість, Конгрегації Доктрини Віри розраховувала також документацією „захисту” (представлена через J.E. єпископа Маріо Перессін від 24 червня 1997). Суд формально ознайомився з цією документацією лише тоді, коли єпископ Маріо Перессін давав показання у якості свідка (27 березня 1999 р.). Цього дня Головуючий наказав Нотаріусові Трибуналу (…)залучити документи захисту преюдиціального характеру до актів судового карного процесу, разом з актами „обвинувачення”, що походять з матеріалів попереднього розслідування (див. матеріали процесу №№ 15 і 158.1). (...)
„Fumus culpae” – „видимість провини”- почала розсипатися тоді, коли у о. Андреа з’явилась формальна можливість захисту під час його першого виступу перед цим Судом. Не визнав тоді ні одного із закиданих йому злочинів (...) представив 20 додатків, в яких назвав основних позивачів (...), довів, що зберігає єдність з навчанням Папи Римського і спромагався довести свою тезу, що стосується зговору, замисленого проти нього і „Білої Армії” (27 листопада 1997, процесуальний акт nr 48).
Лінія захисту, о. Андреа (що він став жертвою зговору) була прийнята ще на початку справи (листопад 1996). (...) З цієї точки зору, о. Андреа слідував прямою і послідовною дорогою: вся участь в процесі о. Андреа, а також його Захисника, мала на меті довести фальшивість звинувачень та наявність змови. Вони були повністю в цьому переконані і, на закінчення судового процесу, переконали в цьому і Суд.
Крім того, під час першого виступу перед Судом, о. Андреа з силою і спонтанністю, які навряд чи могли виявитися нещирими (крім того, існує безліч документів, підтверджуючих правдивість цих слів), говорив про свою дійсну і глибоку єдність з Папським Навчанням (...), особливо з приводу найбільш делікатних і суперечливих моральних питань: інтенсивне життя у молитві і покаянні, часте звернення до таїнства Примирення, велике поклоніння Євхаристії і шанування Марії(…), глибока повага до особистості і навчання Святого Отця, особливо, якщо йдеться про захист права людини на життя і автентичне відчуття відповідального батьківства (щедрого, і інколи героїчного), тощо (…)
Ex actis et probatis– з фактів і доказів (kan. 1608 §2) можна визнати що священик Габріель Нанні є одним із основних змовників проти о. Андреа, і тому (аби уникнути можливого лжесвідчення) Головуючий не просив його приносити клятву "de veritate dicenda", що говоритиме тільки правду (...)
Пан Доменіко Пелліччоне діяв недобросовісно, учинив лжесвідчення та спонукав інших до лжесвідчення. Отже, можна говорити, що це саме він з самого початку (1996) обдумав "змову" проти о. Андреа,, а потім втягнув свою дружину, пані Розу Пелліччоне(....). «Ця людина (Доменіко Пелліччоне) в минулому», - як описала його дружина, «щодня був присутній на Святій Месі та приймав Святе Причастя, часто сповідався, та був дуже близько пов’язаний з Архієпископом Джузеппе Молінарі» і так далі, або пережив глибоке навернення до Бога, або використовував Святі Таїнства для того, щоб здобути себе довіру Церковних властей... Брехня, розголошувана паном Доменіко Пелліччоне, не залишає сумнівів у фальшивій природі того християнського життя, яке описувала його дружина в заявах 1996-1997 рр.(...)
Як ми вже повідомляли, по суті, першими жертвами змови проти о. Андреа був преподобний єпископ Джузеппе Молінарі та Керівництво Конгрегації Доктрини Віри і інші відомства Римської курії, введені в оману змовниками і людьми, які були використані як обвинувачі (...)
Неправдивість свідчень пана Доменіко Пелліччоне вичерпно доведена за допомогою запротокольованих численних і безперечних фактів, а також багато чисельні випадки залякування членів "Білої Армії" (… )
Існує традиційний критерії розпізнавання, який бере своє коріння в Євангелії ("якщо не так, то вірте Мені по самих справах" Ін. 14,11): "Всяке дерево пізнається по плоду своєму". Свідоцтва подружжя Пелліччоне (і інші звинувачувальні тексти, використані в Суді) вочевидь повні брехні і ненависті по відношенню до о. Андреа. Двоє дітей, що залишалися з ними, віддалилися від християнського життя, а саме подружжя Пелліччоне загрожувало покинути ряди "Інституту Церкві", якщо Суд не винесе засуджуючого вироку для о. Андреа і т.д. Все це – недобрі плоди. Навпаки, нечисленні свідки захисту, які представив о. Андреа й прийняті Судом, ясно заслуговують на велику довіру.
Ex actis et probatis - з фактів і доказів (kan. 1608 § 2) слідує те, що заяви о. Андреа стали підтверджені (…)
2. Перший і другий кримінальний процеси (1999 - 2003 і 2004 -2006)
Міжнародний комітет задається питанням про причину цих процесів.
Так от, перш ніж був завершений церковний суд, який явно схилявся до ухвалення позитивного рішення на користь о. Андреа, ті ж самі обвинувачі передали свої доноси до італійських органів правосуддя в Аквілі. Цього разу обвинувачення були значно більш серйозні і стосувалися діяльності всього Руху.
Розслідування цієї справи украй широко освітлювалось італійськими і закордонними ЗМІ. Передбачався навіть арешт о. Андреа і 8 інших членів Білої Армії. Уникнути арешту вдалося лише завдяки здоровому глузду Судді попередніх слухань, який визнав абсолютну безпідставність до цього і не підтримав вимоги Прокурора.
Карний процес через італійські органи правосуддя першої і другої інстанції проводився в судах Аквілі. Обидва вироки (2003 і 2006 рр.) виключили яку б то не було провину обвинувачених (о. Андреа і його співробітників) та оголосили про відсутність "складу злочину". Рішення Апеляційного суду було остаточним та перегляду не підлягає.
По ходу цього розслідування, італійський суд дав дозвіл на прослухування телефонної лінії сім'ї Пелліччоне. Звукозаписи були додані до документів карної справи. З них виникає, що всі звинувачення були складені Розою Чанча і її чоловіком Доменіко Пелліччоне, який, - зі свого офісу в Університеті Аквіли –телефоном обговорював з дружиною, хто повинен висунути звинувачення і якими вони мають бути.
Ці записи свідчать про наявність справжньої змови.
3. Перший і другий цивільні процеси (2000-2004)
Міжнародний комітет має в своєму розпорядженні відомості про ініціаторів цивільних процесів.
В 1993 р. єпископ Маріо Перессін віддав Білій Армії в оренду строком на 20 років руїни церкви Santa Маria delle Bone Novelle та будинку священика в Аквілі. Завданням Білої Армії було відновити ці будівлі за особистий рахунок і зробити там свій центр.
У 1998 році реконструкція була завершена, але в 2000 році єпископ Молінарі почав судовий процес проти о. Андреа і Білої Армії, з метою повернення власності.
Останній вирок від 2004 року підтвердив угоду, підписану єпископом Прессін, отже залишив приміщення у розпорядженні Білої Армії аж до 2013 року і визнав „фальшивими і ненадійними” свідків, представлених єпископом Молінарі (Роза Чанча, Доменіко Пелліччоне і канцлер Курії Монс. Серджо Маджоні).
4. Другий церковний процес 2003-2005
Після виправдульного рішення суду першої інстанції, без попередження, той же прокурор П’єрджорджо Маркуцци SDB, який, судячи по матеріалах процесу, сам відхилив обвинувальний висновок, несподівано виступив з апеляцією проти рішення суду. Як стало відомо, його апеляція з'явилася тому, що рішення суду першої інстанції "декому не сподобалась"..., Це передбачав раніше і Голова Колегіального суду:
(...) Колегія суддів прийшла до даного вироку, тому що з самого початку процесу прагнула виключно до встановлення істини, (...) розуміючи при цьому, що деякі представники властей, що із самого початку залучені в попереднє розслідування і ініціювали судове переслідування, навряд чи із задоволенням сприймуть виправдувальне рішення на користь о. Андреа Д'Асканіо. (стр.37)
Монс. Маркуцци помер до затвердження складу суду другої інстанції . Він був замінений священиком Янушем Ковалем SJ, який відразу після призначення, подав власну апеляцію, не дивлячись на те, що він взагалі не вивчав матеріалів першого суду, про що і сам недвозначно висловлювався.
Після початку роботи судді обмежили своє розслідування одним лише виступом Рози Чанча Пелліччоне, не звертаючи жодної уваги на протиріччя, що містилися в ньому.
Пані Чанча повторила ці самі звинувачення, які раніше висловила перед судом Аквіли, але повністю змінила свої попередні заяви, складені перед Церковним судом першої інстанції, куди вона викликалася чотири рази і де вона представила не менше 11 годин усних свідчень, записаних на кількохстах сторінках.
Думка Церковного суду першої інстанції відносно цього єдиного свідка звинувачення була виражено таким чином:
Існують об'єктивні докази брехливості звинувачень, висунутих пані Розою Пелліччоне, (...) , яка перейшла на сторону свого чоловіка і проти о. Андреа Д'Асканіо. Найсерйознішим з них є багате деталями звинувачення, яке вона висловила перед італійським Судом (...) (матеріали процесу № 643). Проте, під час багаточисельних виступів перед цим Судом, бажаючи нашкодити о. Андреа Д'Асканіо, пані Роза Пелліччоне заперечувала, що її цнотливість піддавалася навіть щонайменшій загрозі. (...) Отже, можна з повною моральною упевненістю сказати, що (...) з 1996 р. існує очолювана паном Доменіко Пелліччоне змова проти о. Андреа Д'Асканіо, куди залучені і інші особи. (стр.89)
НА ЗАКІНЧЕННЯ ПРОЦЕСУ, апеляційний Суд наклав наступні канонічні санкції:
-
Зобов'язання мешкання в Домі Ордену Братів Капуцинів, визначеним Генеральним Братом Ордену, окрім території Абруццо і Лацио, при цьому забороняється покидати межі своєї єпархії без дозволу місцевого Ординарія;
-
Заборона будь-якого спілкування, включаючи письмове або телефонічне, з членами Асоціації Білої Армії і пов'язаних з нею організацій;
-
Позбавлення обвинуваченого права приймати сповідь;
-
Заборона прилюдного здійснення Таїнства Євхаристії, будь-яких інших таїнств, а також Літургії Слова;
-
Заборона проповідування і духовного керівництва.
Комітет ставить перед собою питання, як це можливо, що колегіальний Суд другої інстанції зміг винести ЗВИНУВАЧУВАЛЬНИЙ, важкий до розуміння з юридичної точки зору вирок, і в будь-якому разі залишається в суперечливості з багатьма канонами Кодексу Канонічного Права (канони 1620 - 1628):
1. Якщо йдеться про право обвинуваченого на захист, у якому йому відмовлено:
Чому о. Андреа Д'Асканіо жодного разу не викликався до Апеляційного суду (не мав формальної можливості захисту), і чому йому не дозволили спростувати заяви, зроблені свідком звинувачення?
2. Якщо йдеться про право апеляції перед Судом Вищої Інстанції
Чому о. Андреа Д'Асканіо не дозволили звернутися до Верховного суду Апостольського Престолу, як передбачено у всіх законодавчих актах і конституційних умовах?
Фактично, суд:
- не вислухав жодного свідка, окрім пані Чанча, чиє свідоцтво вже було оголошене “фальшивим і недостовірним” через кілька інших Суддів;
- Жодного разу не викликав о. Андреа Д'Асканіо, позбавляючи його якої-небудь можливість захисту;
- Зігнорував розслідування і виправдання обвинуваченого через суддів першої інстанції;
- не взяв до уваги заяву італійських суддів про відсутність складу злочину;
- не прийняв результати телефонного прослуховання, проведеного італійською поліцією, яке є юридичним доказом наявності змови проти о. Андреа Д'Асканіо.
- Обмежився до відокремлення декількох фраз з частини свідчень, даних на першому процесі, вже оцінених і вирішенням попереднього суду визнаних абсолютно недостовірними.
Вирок виголошений 16 липня 2005 р., і, отже, санкції, накладені на о. Андреа Д'Асканіо, вступили в дію. Копія цього вироку була розіслана Конгрегацією Доктрини Віри до багатьох єпархіальних управлінь та до Настоятелів Чернечих Орденів в різних країнах.
У лютому 2009 року Конгрегація Доктрини Віри знов розіслала ухвалення, що стосується канонічного вироку другої інстанції
- до всіх Єпископських Курій;
- настоятелям чернечих орденів у всьому світі
- всім приходським священикам Лаццо;
- офіційним церковним ЗМІ з розпорядженням опублікувати і максимально розповсюдити цю інформацію.
ЧОМУ?
Питань є багато. Міжнародний комітет шукав відповіді на запитання „чому”. Дізнався чому і буде про те говорити.